🌚 "Світ для Фрау Еверс", Ольга Мерц, 🧡 Уроборос
"Військовим медикам минулого,
нинішнього й прийдешнього,
які тримають цей світ для життя."
Такою є присвята "Світу для фрау Еверс", і символічно те, що саме сьогодні, в день пам'яті Захисників і Захисниць України, я дочитала її. Щиро не розумію, як оцінювати подібну книгу категорією зірочок чи балів, бо вона поза ними. Для мене тут досконало усе. І коли я кажу "усе", то маю на увазі дійсно усе – неймовірну авторську мову (бо Ольга пише як суперскілова письменниця рівня Пуліцера), тематика, символізм та образність, деталізованість, персонажі. При цьому текст так легко затікає у тебе, що ти й не помічаєш. Те, як авторка майтерно жонглює оповідачами, переходячи від одного до іншого, з першої на третю, з ненадійного на всезнаючого... Ви ще тисячу разів прочитаєте у відгуках, що не віриться, що це дебютна книга авторки, бо правда не віриться.
Це болюча, щемка, неймовірно красива й одночасно огидна історія про грішних святих і святих грішників; про наркоманів і шльондр; про біль, смерть, кохання, спокуту і життя. А також про світ, який треба рятувати. (та чи варто?)
📖 Я обожнюю магічний реалізм, і з цією книгою ніби продивилась химерно-прекрасний фільм у своїй голові. Бо я бачила усе – брудні вулиці Оснабрюка з його жителями, що втратили себе у вирі змін, щурів з їхнім королем, мури психлікарні, всепоглинну чорноту та найякравіше світло. Для мене це книга займає місце серед кращого прочитаного за, не побоюся цього, усе життя.
Та хай текст говорить сам за себе:
"Йому болів світ. Кожному з них болить світ. Саме це робить їх тими, ким вони є."
"Серед крові і лайна людина шукає чогось прекрасного. А даси їй це прекрасне – і вона знову шукатиме кров і лайно."
"Крістіан подивився на мене зі співчуттям.
– А перший раз був на війні?
– Так. на війні багато що трапляється вперше.
– Або востаннє."
"Мені було нудно, бо немає на світі більшої банальності, ніж зло. Воно банальніше за будь-який людський афоризм."
"Твоя кров отруйна, та не для тебе. Твоя плоть немічна, але дух вистояв. Від твоєї волі залишилося саме лахміття, але ти носиш його, немов святкове вбрання."
"... любов неможливо заслужити. Що ніхто не достойний любові, і саме тому її потрібно давати без обмежень."
І наостанок про самого Франца Еверса, несвятого Франциска, на плечах якого опинилось ярмо порятунку світу:
"Він був зрадником, убивцею і морфістом; він був святим – найкращим, якого могла собі дозволити ця безталанна епоха.
Інших, уж вибачте, вам не завезли."
Це було прекрасно.
Маємо пам'ятати тих, хто рятує світ заради нас.
Мусимо не просрати його.
🦅
#почитати
