Поки одні мої колеги починають фестивальний сезон у Львові на Coffee, Books and Vintage, ми з Наталею сьогодні йдемо у мою альма-матір на Форум кар’єри розказувати про видавництво, видавничі професії та книжки.
Об’єктивно кажучи, я люблю університет і жодного разу в житті не пошкодувала за свій вибір, у 2016 році вступивши на тоді-ще-експериментальну програму з філології в УКУ і продовживши навчання на магістратурі у Могилянці.
В обох університетах я здобула гарну освіту, розширила свій кругозір, покращила практичні навички, та найважливіше – зустріла людей, близьких по духу, з якими нерідко співпрацюю. Мої одногрупники й одногрупниці зараз – пишуть і редагують книжки, перекладають світові бестселери, ведуть літературні блоги, викладають українську іноземцям, займаються культурним менеджментом і, я цьому дуже тішусь, не зникають поки з радарів, розчаровані у професії.
Гуманітарна сфера – це сфера, яка [зазвичай] не обіцяє високих заробітків чи престижу (за винятком фахівців із великим досвідом і медійною присутністю). Сфера ентузіастів і волонтерів. Сфера, у якій, щоб втриматись на плаву, треба вміти крутитись – десь брати текст на редагування, десь перекладати, десь заглядати в аналітику й журналістику, -- і завжди з відчуттям, що завтра може бракувати на життя; і часто зі щільними дедлайнами, коли балансу між роботою й особистим життям нема. Такі реалії були, коли я навчалась – і такі трапляються досі.
Але за свій вибір я – повторюсь – жодного разу не пошкодувала. Ні за філологію, ні за видавничий світ, ні за місця, у яких працювала. Це були свідомі рішення, на які я давала собі чітку відповідь: «Хочеш займатись чимось іншим за це?» – «Ні, тільки цим.» Чи буде так завжди, а чи одного ранку я прокинусь і захочу готувати каву чи викладати англійську дітям – я не знаю.
Гуманітарна сфера (і видавничий світ зокрема) – це сфера, у якій багато краси й ексклюзиву, але й не менше відповідальності, і це треба усвідомлювати від початку. За якість своєї роботи, трансляцію цінностей, вплив на суспільство, соціальну місію, екологічні й економічні виклики тощо тощо.
Однак якщо ви щиро живете книжками, спілкуванням з людьми книги, запахом примірників щойно-з-друку чи драйвом закулісся фестивалів (і простого читання/споглядання збоку вже замало) – запрошуємо. Тут непросто, але дуже цікаво.
Мені здається, про це треба сказати студентам.
