На черзі розповідь про ще одне круте передзамовлення фентезі від Жоржа, і буде ця розповідь у двох дописах.
🌟 "Дві карти", Аґнєшка Галас
Це перший роман циклу "Театр зміїв" польської письменниці Аґнєшки Галас, який вийшов у 2011 році, а у 2017 році видавництво Rebis зробило перевидання книги і всього циклу.
Найперше, на що хочеться звернути увагу, це те, що Аґнєшка Галас — докторка біологічних наук, кілька років займалася дослідженням раку. Її цікавлять медицина та історія медицини, ліки, отрути, генетичні захворювання. І все це авторка намагається задіяти у своїх книгах. Наприклад, у "Двох картах" є сцени роботи алхіміка, де є речі зі справжнього лабораторного побуту: калібрування ваг, миття лабораторного скла тощо. Авторка хотіла, щоб алхімія відчувалася як ремесло й експериментальна робота, і жартувала, що бракує хіба розрахунків концентрацій.
Але, попри таку серйозну освіту і інтереси, Галас має чудову фантазію, яка сформувалась ще в дитинстві. Вона розповідала, що виросла на казках, причому не лише польських: читала і знала ледь не напам'ять старе мамине видання англійських казок та "Klechdy polskie" (Польські легенди). Також має інтерес до демонології: в книзі є іфрити, елементалі, фамільяри, гомункули. А Роберт Веґнер описує світ як такий, що "грається демонологією з різних частин світу й різних часів".
Також на цикл вплинули книги Урсули Ле Ґвін, зокрема її "Земномор'я", "Проклін-зона" Роджера Желязни, "Чорна Рота" Ґлена Кука, хакери з книг Вільяма Ґібсона та фільм "Ворон".
А тепер трохи поговоримо про одного з центральних персонажів книги.
Головний герой книги, Бруне, існував ще до того, як авторка вирішила написати цикл — до "Двох карт" вже існували оповідання про нього. В інтерв'ю 2011 року Галас назвала попередню збірку своєрідним "трейлером" до розгорнутої історії. (Цікаво, чи побачимо ми українською ці оповідання?)
На початку першої книги Бруне здається божевільним, він понівечений шрамами, пам'ятає лише уламки минулого і поступово виявляє у себе магічні здібності. Авторка визначає його архетип як вигнанця, але водночас розумної людини й професіонала, який далеко не настільки поганий, як про нього думають.
Ще вона розповіла, що Бруне був придуманий у Страсбурзі. Галас згадувала вечірній бульвар: повільна річка, з одного боку красиві будинки, з іншого — міст із графіті та бездомні під ним. Цей контраст поступово перетворився на образ брудного, темного міського світу та героя-аутсайдера, який живе на його узбіччі.
Весь цикл "Театр зміїв" авторка описує як "похмурий світ, трохи бароковий, трохи стімпанковий, плюс магія, демони й медичні жахіття". Це світ, який покинули боги.
Однією з головних дилем книги є протистояння срібної та чорної магії. Срібні маги переслідують тих, хто практикує чорну, адже вважають цей вид магії зараженою чимось лихим. Але визначити, хто тут насправді добрий або злий, не так легко, як може здаватися на перший погляд: хоча тут є класична боротьба світла й темряви, але морального поділу за кольорами не пропонується.
Особливо цікавим є світ міста, бо Галас створює соціальну географію: де ти живеш, ким тебе вважають, чи дозволено тобі перебувати серед "нормальних" людей. При цьому є поділ на верхнє та нижнє місто з мережею тунелів і підземних районів.
Є важлива річ, яку не видно з анотації першої книги: центральною ниткою циклу є угода, що пов'язує Кричущого у Темряві з Безоднею, та наслідки цієї угоди. Саме це Аґнєшка Галас ще на старті серії називала елементом, який має об'єднати окремі романи. Але про це ми поговоримо у наступному дописі.
Тож "Дві карти" — це перша пригода героя, і одночасно з цим початок великої арки про ціну його зв'язку з темними силами.
Передзамовити можна в
https://www.instagram.com/zhorzhclub?igsh=dXBvOHV0NmE0dDEy
🐸
https://t.me/amber_paniko
#цікавікниги_paniko
#жорж_фантастичний
