👩 https://apriori-publishing.com/product/docka-casu
видавництво: Апріорі, 4/5🧡
Яка класна, легка книжка на один-два вечори. Просто знахідка, щоб розгрузити мізки, але в той же момент поринути в пошук правди разом з героями, з відмінним гумором та колоритними персонажами.
Я уже писала свої проміжні емоції-дифірамби з цитатами. І хочу сказати, що така атмосфера книги тримається до самого кінця. Ну, настільки приємна, щира оповідь, що не передати словами. І мене справді вона захопила, а, дивлячись на мій недонечитун, це багато вартує!
📖 В центрі сюжету маємо Алан Ґранта. Детектив, який через невдалу спробу піймати злочинця, випадково провалився в люк, і тепер відбуває реабілітацію в лікарні. Його оточують люблячі медсестри, яким він любить часом спаскудити настрій, та до нього приходять друзі, що приносять книги, листи та нерозкриті справи, аби слідчий не нудьгував. І Алану все не те, поки він не захоплюється теорією, що по лицю можна визначити, куди ти посадиш людину в залі суду: на місце судді, адвоката, сторони обвинувачення чи лаву підсудних. І ця теорія себе підтверджує, поки він не здибає портрет Річарда ІІІ. Бо він посадив би його на місце судді, але ж всім відомо, що цей король вбив своїх племінників. І оце нарешті це та справа, яка захоплює нашого детектива.
Знаєте, окрім того, що ця історія чудово транслює легкість та завзяття, з яким Алан кидається в розслідування. Вона ще дуже круто показує те, як історію пишуть переможці, як її перебріхують історичні джерела і як люди сліпо вірять в те, що хочуть.
Дивно, але коли розкриваєш людям правду про якусь легенду, вони обурюються не на автора легенди, а на тебе. Вони не хочу, щоб їхні ідеали, ілюзії були зруйновані. Я думаю, це викликає в них якусь невиразну тривогу, і вони обурюються. Тому вони відкидають такі відомості й відмовляються про це думати. Якби їм було просто байдуже, це не дивувало б. Але вони реагують і дуже активно. Вони зляться.
Дуже дивно, чи не так?
Я не знаю, як вам ще передати свої позитивні емоції, але це було дуже добре. Дуже лайтово та спокійно. І книга справді мене захопила, затягнувши в вир історичного розслідування. Окрема моя любов самому головному герою: саркастичний, іронічний, трішечки сноб, але допитливий, веселий (як те можна приписати англійцю), та щирий в своїх цілях та побудженнях. Точно тепер в ходить в мої топ-10 найхаризматичніших персонажів.
Ґрант здався. Історію він ніколи не зрозуміє.
Раджу. Це було кльово!
#дегустація2026
