10/10 ★★★★★★★★★★
Бетмен. Фатум, що спіткав Ґотем
Майк Міньйола
Жанр: комікс
Видавництво:
https://t.me/vovkulakaua
«Бетмен. Фатум, що спіткав Ґотем» - це той випадок, коли я очікувала просто Бетмена, а отримала Бетмена, Лавкрафта і трішки Геллбоя в одному флаконі. І, враховуючи, що одним з авторів тут є неперевершений Майк Міньйола, останнє взагалі не дивує.
Перед нами альтернативний Ґотем 1928 року. Брюс Вейн після двадцяти років відсутності повертається додому й дуже швидко розуміє, що цього разу справа класично не вирішиться. Тут узагалі доведеться забути про звичного Бетмена з його технологіями, гаджетами й більш-менш зрозумілими ворогами. Бо проти нього, омайгад, древнє зло, культи, магія, демони та всіляка потойбічна гидота.
І саме ця суміш мені сподобалася найбільше😌 От знає Вовкулаківна чим мене підкупити, єйбогу.
Знайомих персонажів DC тут багато, але автори дуже вільно поводяться з їхніми образами. Ти впізнаєш Пінгвіна, Дволикого, Отруйного Плюща, Містера Фріза, але майже кожна зустріч супроводжується думкою: «Господи, а що вони з тобою зробили?»😅 І це комплімент. Бо комікс не намагається просто перенести знайомих героїв у кінець 1920-тих, він перебудовує їх під власний моторошний світ.
Окремий кайф - атмосфера. Ґотем тут буквально створений для лавкрафтівського горору: темний, сирий, хворий, наповнений відчуттям чогось древнього, що краще було взагалі не чіпати. Малюнок тільки посилює це враження. Багато темряви, різких контрастів, монстрів і дуже специфічної естетики старих горор-коміксів.
Подій тут дуже багато. Персонажі з’являються один за одним, сюжет постійно підкидає нову містику, нових істот і нові відкриття. Я розумію, що в цьому винен Міньйола і його бачення, але де ще я буду жалітися, як не тут. Фінал класний. Саме та крапка, якої ця історія потребувала. Тому якщо хочеться класичного Бетмена, це точно не сюди. А от якщо вам подобається думка «а що було б, якби Брюса Вейна закинули у лавкрафтівський кошмар?» - це значить зайшли до вас із козирів😅
#відгукнапрочитане@read_wine
