https://www.goodreads.com/book/show/228655157
7/10 ⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️
Я дочитав другу частину «Двоповні» — «Судні дні в Кабірії». І в мене дуже сумбурні відчуття 😖
Від самого початку книга кидає тебе у біль, жаль і відчай. Після фіналу першої частини ти й так сидиш із відчуттям покинутого кошенятка під дощем, а тут авторка ніби вирішує ще сильніше затягнути чорні хмари над головами героїв. Я до останнього чекав хоча б якогось промінця світла, але замість цього отримав суцільне емоційне побиття 😭
Ріна у цій частині переважно страждає. І найгірше те, що більшу частину книги ти навіть не до кінця розумієш — за що саме і, головне, навіщо. Але нарешті нам починають більше розкривати минуле персонажів та пояснювати, чому саме ця Єдинодушниця стала настільки важливою для Підмісячної Імперії 🧐
Що мені тут справді сподобалося — авторка зовсім не боїться показувати своїх героїв справжніми лиходіями. Складається відчуття, що тут узагалі немає позитивних персонажів. Усі або морально-сірі, або просто йобнуті на всю голову 😈
Натаїр розкриває свою гнилу душонку у всій красі (і це ще м'яко сказано). Івейл виявляється зовсім не тією людиною, якою здавався раніше (ненавиджу його). Феллан витворяє такі речі, що співпереживати йому стає дедалі важче (а це сумно, бо в першій частині він мені справді подобався). А Корвін... Корвін і далі грає у свої складні політичні шахи, й ти постійно не розумієш, хто він насправді: блазень короля, князь Саверу або саме той, хто тягне за всі ниточки (може він взагалі все разом узяте?)🤨
Нарешті нам відкривають мотиви персонажів і пояснюють, чому Ріна у центрі всієї цієї історії. І, чесно кажучи, я очікував чогось грандіознішого і сильнішого із сценарної точки зору. Воно непогано, але не з розряду: «ОГО, ось це так поворот». Таке ми вже бачили не один раз 🙄
А ще книга дуже повільна. Прям ДУЖЕ. Події рухаються так, ніби хтось тягне сюжет через болотяну трясовину. Ми страждаємо разом із Ріною, мучимося разом із Корвіном, сумуємо з Лією... І в якийсь момент ловиш себе на думці, що емоцій багато, а самого руху сюжету — катастрофічно мало 🥱
І фінал... Ох, фінал мене просто страшенно вибісив 😠
Декому хотілося добряче вгатити по яйцях, а декому нахрін знести голову мечем. Деякі персонажі настільки впали в моїх очах, що я навіть не знаю, що їм тепер треба зробити, аби повернути хоча б краплю моєї емпатії. Я давно так не злився через рішення і вчинки книжкових героїв 😠
Загалом друга частина сподобалася мені помітно менше за першу. Але, що цікаво, бажання дізнатися, чим усе закінчиться, нікуди не зникло 🙂
Ну й добре. Якби мені стало байдуже, я б точно не наважився читати цеглинку на майже 1000 сторінок ☺️
Моя оцінка — 7 темних огнітів ❤️ з 10.
І ще мене дуже бентежить один момент із фіналу. Якщо у третій книзі його нормально не пояснять, то це буде логічна діра розміром із величезний місячний кратер 🖤
Тому доведеться одразу братися за продовження і з'ясовувати, чим завершиться історія Ріни Безрідної. Чи буде в неї шанс на світле майбутнє, чи темна нитка Мойр усе ж затягне зашморг на її долі? 🪦
#відгуки_від_вира #СудніДніВКабірії #Двоповня #КатеринаСамойленко #фентезі #КСД
