Чому їм і не можу зупинитись?
Чому не можу схуднути?
Щоб знайти у собі відповідь на це питання, потрібно зробити одну, здавалося б, просту штуку.
Перестати фіксуватися на їжі та боротьбі із зайвими кг та подивитися на своє життя з усіх боків.
І почати помічати не лише свою боротьбу із зайвою вагою та переїданням, а й те, що паралельно ще відбувається у житті. І як цей, нібито «фон», впливає на тебе.
⠀
У той момент, коли рука тягнеться до булки з чаєм, чого насправді ти гостро потребуєш?
⠀
Чи не живеш ти в хронічному стресі і, як напівздохлий кінь, на автоматі, тягнеш свою поклажу незрозуміло куди, незрозуміло навіщо, судомно намагаючись заслужити похвалу і комусь щось довести.
Чи чуєш ти себе та свої бажання?
Чи не втратила ти контакту із собою?
Чи є розуміння, хто ти і куди йдеш? Чи не доводиться постійно себе стримувати і тікати від самотності, відчуваючи страх, біль?
Чи є у тебе мрії та бажання, які по-справжньому запалюють?
Чи легко ти досягаєш задумане чи через подолання?
⠀
Чи можна тобі показувати себе справжню: свої думки, почуття, реакцію?
Чи можеш ти говорити про сокровенне, про те, що на душі?
Чи можеш ти бути живою, справжньою, вразливою, сміятися на весь голос і плакати, не стримуючи сліз?
Чи, як завжди, терпиш і лаєш себе та свої «невідповідні» прояви?
⠀
Чи не надто вимоглива ти до себе? Чи не завищені вимоги до тебе від оточуючих?
Чи вистачає в тебе опори та підтримки під ногами, чи ти у своєму житті говориш пошепки і ходиш навшпиньки, боячись заявити про себе?
Чи відчуваєш ти безпеку?
⠀
Як це пов'язано із їжею?
Безпосередньо.
Щоб упоратися з усім описаним вище, потрібний ресурс.
І їжа стає цим ресурсом, якщо ти не маєш іншого способу заповнити його.
⠀
Вихід у тому, щоб десь розслабитися, десь сказати тверде «ні», когось послати, десь попросити допомоги, а десь поставити на паузу та спробувати почути та зрозуміти себе.
⠀
«А може, мені й справді треба відпочити?
А може, я й справді потребую підтримки, бо мені складно?
А може, я й справді сама не впораюся?
А може, я й справді не така жахлива, як думаю, і все не так безнадійно, як здається?»