Про те, що війна триватиме довго, якщо не завжди, переважно говорять військові, фахівці оборонного сектору, держслужбовці, дипломати та освітяни. Це ті, хто наочно бачить, як функціонує держава. Навіть припускаючи важкі сценарії, на кшталт омріяної Трампом зупинки війни ціною територій, вони не плекають ілюзій і чітко усвідомлюють: це буде лише пауза.
Натомість тезу про те, що війну можна «закінчити вже зараз, раз і назавжди», але «зелена влада тримається за крісла і тому жене людей на вірну смерть», зазвичай транслюють люди, максимально віддалені від управління чи захисту країни. Часто це дехто з підприємців, найманих працівників приватного сектору, пенсіонерів чи домогосподарок, всі ті, хто сфокусований виключно на своєму приватному житті.
По суті, ця остання категорія - наш локальний аналог російського «я внє політікі». Коли ти максимально дистанційований від держави і не відчуваєш жодної співпричетності до її механізмів, у тебе зникає базове розуміння: про що взагалі ця війна, заради чого вона ведеться і, найголовніше, чия вона?
