А у вечір п'ятниці я хочу поділитися з вами цікавим (сподіваюсь 😅) і трохи розповісти про рукопис, над яким працюю зараз.
Насправді почала я його писати ще до «Сніжного Ізюма», але ідея «Ізюма» настільки мене захопила, що я народила без страждань першу чернетку за 2,5 місяці 😱
Ця історія дається складніше, але не менш цікаво. І вона зовсім не схожа на «Ізюм» ані тематикою, ані загальним настроєм. Але, сподіваюсь, і вона знайде місце в серцях тих, хто її прочитає.
Тож, що планується?
Планується дилогія (якщо не розростеться, Аліно, тримай себе в руках).
Жанр
Отут я гадки не маю. Як-то кажуть, я пишу, а жанр потім придумається.
Можу просто сказати, що там 100% буде:
🚂 альтернативна «умовно_Європа» кінця XIX — початку ХХ століття;
🚂 легко вгадуються Німеччина, Австрія, Угорщина та балканські країни;
🚂 5 головних героїв;
🚂 елементи стімпанку: паротяги, пневмопошта, механічні дрони (!) і, звісно, дирижаблі;
🚂 політика, влада, війна (на жаль, але без неї історія буде не та), придворні інтриги, трохи детективної лінії;
🚂 непрості відносини сестер і братів;
🚂 грін-флег чоловіки і сильні героїні;
🚂 сапфічна лінія (спочатку її не було, проте я подивилась на двох персонажок і така: стоп, стоп. Це ж воно! Дівчата, нащо вам чулувіки?)
Мені чомусь здається, що, незважаючи на те, що події «Ізюма» відбуваються в нашому сьогоденні, ця історія може бути болючішою, але вона видається мені красивою, справжньою, а герої та героїні — складними та цікавими. Пишу в очікуванні того, коли зможу поділитися «Полином» (робоча назва) з вами.