http://telegraph.controller.bot/files/1655048138/AgACAgIAAxkBAAKxiGqOzTqCqTzDZeW7RHbdlO_fiFzIAAITJGsbJrp4SJpQFEZpRrN_AQADAgADeAADPQQ#НБУ_медіачек
❓«Вибіркові дозволи бізнесу на виведення валюти»: що насправді передбачає валютне регулювання?
У публічному просторі пролунали твердження про «систему вибіркових дозволів» для бізнесу та про те, що НБУ нібито самостійно вирішує, кому дозволити виведення валюти за кордон.
Перевіряємо.
👇👇👇
➡️ «Постанова №18 – це система вибіркових дозволів».
🚩 МАНІПУЛЯЦІЯ.
Постанова №18 справді стала складним документом із численними винятками, лімітами, датами відліку та додатковими умовами. Але це наслідок принципу воєнного валютного регулювання: дозволено лише те, що прямо дозволено.
НБУ не видає бізнесу дозволи на власний розсуд, а встановлює прозорі однакові для всіх правила, відповідно до яких визначені операції можуть здійснюватися, та публічно інформує про них.
➡️ «Для різних операцій діють різні ліміти та умови».
🟢 ПРАВДА.
Різні ліміти, дати відліку та додаткові вимоги справді передбачені валютним регулюванням. Це відповідає Стратегії валютної лібералізації: обмеження можуть пом’якшуватися поступовошляхом, зокрема, зміни лімітів та калібрування їхніх параметрів у міру формування необхідних макрофінансових передумов.
➡️ «НБУ не дозволяє українському бізнесу інвестувати за кордон».
🟡 ЧАСТКОВА ПРАВДА.
Загального дозволу резидентів вільно здійснювати інвестиції за кордон наразі немає. Цей напрям визначений Стратегією валютної лібералізації як ІІІ етап.
Водночас можливості для міжнародної діяльності українського бізнесу вже розширені: дозволені перекази на утримання закордонних представництв, без обмежень проводяться поточні операції, потрібні для ЗЕД, а нещодавно дозволено також сплату штрафів і пені за експортними контрактами.
До повномасштабної війни резиденти могли здійснювати інвестиції за кордон у межах річних е-лімітів: 2 млн євро для суб’єктів господарювання та 200 тис. євро для фізичних осіб. Мета Дорожньої карти – поступово повернутися до довоєнного режиму валютного регулювання. Швидкість цього процесу залежить від макрофінансових передумов.
➡️ «Окремі інвестиції за кордон взагалі неможливі».
🚫 НЕПРАВДА.
Якщо конкретна інвестиція має чітке економічне або стратегічне обґрунтування та відповідає інтересам держави, Уряд України може звернутися до НБУ, відповідно Національний банк може розглянути можливість окремого рішення щодо такої операції.
Саме уряд реалізовує державну економічну політику та визначає пріоритети економічного розвитку держави, відповідно саме уряд має визначати, чи відповідає конкретна інвестиція державним інтересам України в умовах воєнного стану.
Це механізм для окремих обґрунтованих випадків, а не заміна системної валютної лібералізації.
❓Що важливо?
До сьогодні масових звернень від бізнесу стосовно того, що інвестиції за кордон слід пріоритезувати стосовно інших заходів Дорожньої карти, не надходило. Лише 21.08.2026 до НБУ надійшов лист від Федерації роботодавців України, який наразі опрацьовується структурними підрозділами НБУ.
Водночас НБУ не отримував звернень від уряду або ж міністерств, які відповідають за формування економічної та фінансової політики, з пропозиціями пріоритезувати інвестиції за кордон у межах Дорожньої карти. НБУ відкритий до пропозицій бізнесу щодо пріоритетності заходів валютної лібералізації та розглядає їх у межах своїх повноважень.
Постанова №18 є системою прозорих правил, яка поступово пом’якшується в міру формування необхідних макрофінансових передумов.
