Чи маємо юридичний механизм розвязання конфликтів у релігійних громадах, зокрема забезпечення заборони на колишній парафії?
#пцу #гроші #інсайдиChurcher #відчитачів
Тут нам пишуть обурені віряни https://opendatabot.ua/c/19332058, що на Львівщині. Здавалось би настоятель
https://www.facebook.com/people/Ярослав-Цигиль/100009466421062/ 1963 року народження, але намагається вдавати себе за святішого ніж святі якогось відмінного за усіх, такого собі Людинобога, якому все можна. Замість того, щоб залучати та просвіщати людей, роз'яснювати їм духовні речі, він просто насаджує особисту владу та воює з традиціями й вірянами.
Наприклад, у серпні 2024 року відмовляв старості Михайлу Яхвану та родині 26-річного загиблого Героя https://varta1.com.ua/news/u-vivtorok-lvivshchina-poproshchaietsya-z-26-richnim-geroiem_384585.html в тому, щоб його тіло перебувало в храмі, мов сім’я воїна не відвідувала церкву - поки втручання представників місцевої влади не вимусило його дати згоду.
І діє таким чином о. Ярослав роками. У 2023 та 2024 роках він не давав благословення на збирання парафіянами коштів під час коляди й щедрівки на потреби захисників, які є мешканцями села (у Нежухові мають 75 діючих військовослужбовців). При тому, що іконостас навіть без покриття золотою плівкою обійшовся громаді 189 тис. доларів.
Навіть цікаво було б почути від о. Ярослава, які для цього можуть бути причини, окрім браку патріотизму в його душі!
Постає питання: чи він робить це через свій злий характер та брак патріотизму, чи через особисту вигоду?
Відповідаючи на це питання, на жаль, доходимо до висновку, що о. Ярослав не має взагалі жодних понять про християнську віру, і навіть не намагається відповідати священничому сану, хоча б роблячи вигляд, що має якусь пастирську мотивацію.
Навчання з дітьми протягом навчального року й навіть безпосередньо перед Святим Причастям о. Ярослав не проводить, хоча парафіяни цього потребують і дуже б цінували. Не кажучи вже про те, що це є його пастирським завданням.
Ба більше, настоятель маніпулює громадою, погрожує прокляттям, читанням молитов проти здоров’я. Це взагалі якийсь жах, сюр та нонсенс нісенітниця!
Тут навіть до характеру цього отця звертатись ні до чого. Він тут проявляється тільки в його нахабстві й тупої впертості чинити свавілля - мов, ніхто й ніщо не указ. Який там Суд Божий...
Гроші - ось єдиний його бог, те до чого він хоче торкатися, відчувати в руках, що він прагне одноосібно контролювати, або жодна крихітка не пройшла повз нього. Жодна річ, на якій не можна нагріти руки - вже не цікава йому.
І не треба тут розповідати, що цей поцінувач електроніки з Ельдорадо є вдівцем, що він має трьох дітей. Багато священників переживають всі ці складнощі, але дають собі раду, вірою в Бога та чемним служінням Йому, по совісті.
З цих прикладів ви все про його духовний стан зрозумієте самі. Під час окроплення будинків Йорданською водою о. Ярослав вимагає, щоб гроші давали в руки. Кошти, які парафіяни оплачують за будь-якого роду Служби Божі, напряму потрапляють до кишені настоятеля. Ніяких квитанцій про оплату не видають. Кошти, які збираються громадою кожного місяця, перебувають у володінні настоятеля. Розпорядження цими коштами відбувається ним особисто.
Зокрема, за його словами, замовлений - без жодного кошторису та згоди громади, - тетрапод коштував 300 тис. грн, але на даний час нібито на нього витратили вже 600 тис. грн. Отже, він самовільно, без зборів, звільнив голову ревізійної комісії. Взагалі збори церковної громади не проводилися вже понад п’ять років.
І так о. Ярослав поступається все своє церковне життя. Ще рішенням VI-го Львівського Єпархіального Собору, до якого належала парафія, о. Ярослава Цигиля, а також отців Ігоря Курпіту та Івана Піцика було заборонено у служінні та виведено з клиру УАПЦ (див. скани 👇🏻).
Тоді він, користуючись ширшим конфліктом архієп. Львівського Макарія Малетича і вл. Якова Макарчука, на той момент єп. Черкаського, Голови Контрольно-ревізійної комісії УАПЦ, просто зібрав обманним шляхом підписи парафіян і перейшов з останнім у підпорядкування Дрогобицько-Самбірської Єпархії УПЦ КП, і з нею потрапив у ПЦУ.
