Ненависть до ТЦК.
Вчора у Львові, під час перевірки документів у громадянина, люди об'єдналися у натовп і перевернули машину військовослужбовців центру комплектування. А місяць тому був стихійний мітинг в Києві.
Градус ненависті до ТЦК росте з кожним днем. Розглянемо головні проблеми.
🇺🇦 ТЦК
▸ Майже щодня у мережі з'являються відео де людей б'ють, хапають на вулиці і викрадають лишаючи їх можливості зв'язатися із зовнішнім світом.
https://t.me/yzheleznyak
▸ Неправомірність дій ТЦК і перевищення повноважень. Військовослужбовці не мають права затримувати громадян і не повинні носити маски як бандити. Затримання громадян зона відповідальності виключно працівників поліції.
▸ Найбільшою проблемою є смерті людей під час їх взаємодією із центром комплектування. Чи то під час "оповіщення", під час перебування на території чи вже під час проходження ВЛК.
🗣 Російська пропаганда
▸ Я багато пишу про те які величезні ресурси російська пропаганда докладає щоб зруйнувати українське суспільство зсередини. Витрачаються
▸ Російські в величезній кількості, формуючи інформаційний простір українців.
▸ Вони беруть реальну проблему, і накручують реакції, коментарі, розколюючи суспільство.
І нажаль, як бачимо, це успішно їм вдасться.
🏛 Бездіяльність уряду
▸ Разом із корупцією у цих структурах, неправомірна діяльність ТЦК завдає колосальних репутаційних збитків ЗСУ.
▸ Їх дії зумовлені багатьма факторами проте головне, а саме політичне рішення Зеленського про нульову толерантність до таких подій поки не прийнято.
▸ Введення воєнного стану не скасовує конституцію. Ми боремося за вільну Україну в якій закон має верховенство права. Мобілізація завжди є примусовою, проте люди для нас є найбільшою цінністю, і ми не маємо право діяти незважаючи на закон.
Одним із кроків до вирішення цієї проблеми стали спроби у бік прозорого рекрутингу та обмежених строків служби. Але це процес, який вимагає часу, якого у нас обмаль.
✍️ Висновок
▸ і є яскравим ознаками системної кризи. Вони народилися на дисбалансі трьох факторів: втоми суспільства від затяжної війни, критичної нестачі особового складу і можливості економічного розвитку держави. Новий міністр оборони Федоров обіцяв вирішити ці проблеми, і необхідно кратно прискоритись у цьому напрямку.
▸ Більше всього від таких свар виграє ворог. Зараз кинуті максимальні інформаційні ресурси на розкручування теми внутрішнього розколу України на фоні втрати стратегічного переваги ворога у війні.
▸ Одночасно із цим неможливо і не звернути увагу на особисту відповідальність чоловіків в Україні. Коли велика війна йде вже стільки років, стає очевидним що наша держава найближчі десятки років буде йти саме по шляху максимальної мілітаризації. Поки йде війна служби не уникне ніхто, чи у вигляді військовослужбовця чи працівника оборонного підприємства. З кожним роком можливості не бути задіяним у обороноздатність держави стає менше.
У мене як військовослужбовця такі події викликають дуже широкий спектр емоцій. Я бачу героїчність і самопожертву наших солдат на фронті кожного дня. І одночасно я бачу як у далекому тилу це. Незважаючи на всі проблеми які у нас є, виникає риторичне питання. Якщо не буде тих хто зараз тримає фронт, то до куди дійдуть росіяни? Думаєте зупиняться у Києві? Думаю вони дійдуть і до Львова. А вже там, повірте, вони не будуть жаліти нікого.
Як ви відноситесь до цієї події?
