Бюрократія як союзник вати всіх сортів
“Цифровізацію” люблять рекламувати як засіб проти бюрократії. Але це не більш ніж виправдання для встановлення електронного концтабору. Бюрократія має скорочуватись по мірі усунення зайвих правил разом з усуненням контролю за їхнім дотриманням. Наприклад, безкоштовний проїзд в громадському транспорті означає відсутність потреби контролювати сплату проїзду. Не потрібні контролери, штрафи, квитки, турнікети, відпадає вся супутня бюрократія і свободи стає більше. Якщо нема законів про копірайт - нема і потреби в тотальному електронному нагляді за тим що українці шукають в інтернеті і чи не качають піратські торенти, нема бюрократичного репресивного апарату який переслідує “піратів”. Законів та правил має бути мінімум і вони мають бути максимально простими, щоб не плодити бюрократію, яка на них паразитує. Українська технократія - це про демонтаж держави як паразитарного бюрократичного монстра та водночас - посилення держави як творця та провідної сили технократичної модернізації.
Те саме стосується і економічних свобод. Наприклад, скасування антиукраїнського податку на додану вартість (ПДВ) означає демонтаж монструозної бюрократії з відшкодуваннями ПДВ. Цей антиукраїнський податок платять всі українці у вигляді 20% в кожному чеку та кожній платіжці за комуналку. Платять в тому числі бюджетники, пенсіонери та студенти, які самі ж живуть на державні гроші, в той час як сировинним експортерам держава ПДВ відшкодовує (в 2025 відшкодувала 180 млрд грн). Прибічники ліберально-ринкової економічної теорії чомусь не кажуть, що на відшкодування ПДВ експортерам в бюджеті “нема грошей”, тоді як на згадку про безкоштовний громадський транспорт абзацом вище - одразу хором співають мантру “нема грошей в бюджеті”. Вони радше заженуть українську націю в електронний концтабір (відміна готівкових грошей та тотальний фінмоніторинг транзакцій "щоб всі платили податки"), ніж допустять саму думку, що держава має існувати не за рахунок грабунку української нації, а за рахунок державного сектору економіки та націоналізації або принаймні оподаткування великих рент, нині узурпованих олігархами, корупціонерами та чужинцями. Лібералізм - це по суті варіація на тему совку, за якої УРСР, перефарбовану в синьо-жовті прапори, замість радянського союзу заганяють в європейський. Тому він і має властивість плодити антиукраїнську бюрократію та безліч законів в яких чорт ногу зламає.
Весна 2022 показала, що диво можливе. Це стосується не лише військових успіхів. Наприклад, залізничники блискавично відновлювали сполучення на деокупованих територіях, будучи не обтяженими непотрібною бюрократією з усякого роду тендерами, погодженнями та процедурами. Уряд заговорив про добровільне (!) оподаткування дрібного бізнесу. Під військкоматами стояли черги з добровольців, готових воювати проти російських загарбників.
Втім, невдовзі антиукраїнська бюрократія взяла реванш. Вже в 2023 ми бачимо бурю корупційних скандалів та масові бусифікації чоловіків ТЦКунами на вулицях українських міст. Складається враження, що внутрішні вороги мстяться українській нації за відмову капітулювати в 2022.
Путін, починаючи повномасштабне вторгнення, явно розраховував на численну внутрішню агентуру, готову здати йому Україну. І вся ця вата, попри провал в 2022, не могла одразу зникнути в нікуди, в тому числі з державних посад. З цією ватою в держапараті непогано уживається і прозахідно-"ліберальна" вата, яка антиукраїнськими законами заганяє українців в бюрократичний колгосп "за західним зразком".
Покласти край пануванню різного роду сортів антиукраїнської вати над Україною може лиш організація української нації в політичну силу, об'єднану ідеологією української технократії. Українці мусять нарешті зрозуміти, що просто пасивно сидіти вдома ховаючись від ТЦК та чекаючи міфічного “перемир'я” - не вихід, і що пасивно "чекати кращих часів” - стратегія поразки. Українці мають збагнути, що тільки активна участь в формуванні УТП та її приході до влади дає змогу впевнено дивитись в майбутнє!
#програма #війна #бабло #вата
