'Дружина мандрівника у часі' Одрі Ніффенеґґер
Я починала читати цю книгу два рази. І можу сказати, що другий раз був успішним🥳
По сюжету нас знайомлять з чоловіком, Генрі, який подорожує в часі. Він і сам не знає, як це відбувається, коли і чому. І з Клер. Вона знайома з ним з дитинства, а він зустрічає її вперше в 25 (чи десь у такому віці, я точно не пам'ятаю). В них зав'язуються стосунки, і про ці стосунки та їхні труднощі ми читаємо.
Мені книга сподобалась. Мені сподобалось, як розвивалися стосунки між головними героями, сподобалось читати про подорожі в часі.
Але було декілька моментів, які викликали внутрішній дискомфорт. Це сцени, коли Генрі знайомиться з маленькою Клер. Особливість його подорожей — він нічого не може взяти з собою, тому з'являється голим. І от ця комбінація — доросла людина і дитина — створювала певний дискомфорт. Не те щоб авторка подає це як щось недоречне, але відчуття тривоги нікуди не ділось.
Але незважаючи на це, книга варта уваги тих, хто любить романтичні історії. Хоч тут і є подорожі в часі, це більше як частина життя, з якою потрібно змиритись і навчитись жити, а не складова, яка лежить в основі всього.
Зрештою, це книга про те, що кохання — це не лише почуття, а ще й вибір. Вибір чекати, вибір лишатись, вибір будувати спільне життя попри те, що частина цього життя від тебе не залежить.
#книжкові_враження #відгук_на_книгу
