Тускульські бесіди
Театр на Подолі
Ще одна постановка Річарда Нельсона, який написав і поставив просто неймовірну Бесіди — це його старий твір, заради постановки якого втім він приїхав у Київ у 2024 році, за що вже повага. Так ще й так продуктивно приїхав, що написав ще цілих дві постановки про українських мистців 💔 Пане, ви стаєте моїм крашем.
Пʼєса з далекого 2008, про ще більш далекий 46 рік до н.е. Але здається неймовірно актуальною і тоді, і зараз. Напевно, кожне суспільство може натягнути ці події на актуальну політику, ну а українцям… Українцям як завжди, втричі цікавіше 😁 Бо треба жити інтересно.
Так от, 46 рік до нашої ери. Цезар виграє битву проти заколотників і приймає титул Імператора. Серед заколотників — Брут і Касій, колишні соратники Цезаря, яким він дарує помилування.
І от власне колишні заколотники збираються у Тускулі — ходять на рибалку, прогулянки, продають вілли, смачно їдять… Разом з цим обговорюють свою поразку і що робити далі: підтримати Імператора чи рятувати Рим від тирана?
Знов дуже тиха, інтимна «розмова на кухні» про важливе: зловживання владою, тиранію, вірність своїй державі і народу vs правителю… І все це на фоні такого розслабленого літнього спілкування, яке ти не бачиш, але просто відчуваєш у повітрі.
Ви знаєте, я стаю великою фанаткою Нельсона! Він втілює в театрі мої найщиріші уявлення про класне сучасне мистецтво. Тут все так просто, ледь не мінімалістично: стіл, стільці, кілька людей у сучасному одязі… Але ти сидиш на краєчку стільця у напрузі, навіть знаючи, до чого призведуть ці розмови.
До слова про історичну складову… Зізнаюсь, антична історія мене завжди цікавила найменше, і крім якихось дуже загальний фактів типу «нууу, Цезаря вбили!» я нею сильно не володію. Та й крилата фраза Et tu, Brute? настільки є втіленням зради і розчарування, що я ніколи не замислювалась, що Брут… в принципі діяв за морально правильними переконаннями?. Ідеалістичними, але із хорошою ціллю.
Це вже зараз, з висоти знання подальшої історії (навіть якщо ці знання отримані мною сьогодні у вікіпедії), цей вчинок є згубним для Республіки. Але тоді…
Так, постановка дуже цікаво зображає внутрішні переживання і сумніви Брута, хоча жодного разу навіть не доходить до самої ідеї вбивства. Залишається ідеально недосказаною, чи навпаки — каже як раз те, чого не вистачає між строк історичних книг.
Це дуже, дуже цікавий твір. Ніколи б не подумала, що мене теж затягне сюжет в античному сетінгу. Змусить думати про нього ще дні і тижні, і навіть, неймовірно, викличе інтерес до античної історії! Так, я б прочитала зараз щось напів художнє напів документальне про Брута…
Вау, просто вау.
Треба побачити ще одну виставу Нельсона, Більше краси, ніж туги про родину Косачів. А потім піти по другому колу і відвести усіх знайомих.
#відгук #театр #тускульськібесіди
