Ви коли-небудь задумувались, як воно — бути останнім шьоґуном у історії Японії? 😔
Плюси: ви троюрідний брат імператора, не вмерли від бері-бері, як ваш попередник, і маєте купу грошей 💪🏻
Мінуси: ви правили лише один рік, а потім шьоґунат і заодно і вас повалили повстанці 😩
Підводні камені: а ви і не проти! Чілите собі, малюєте картини, робите фоточки, любите смачно поїсти і виховуєте 21 дитину 💅🏻
Такою була історія життя Токуґави Йошінобу, останнього шьоґуна — того, хто вперше за довгі-довгі століття поступився владою імператору і дав дорогу Революції Мейджі.
Він народився від шлюбу представника владної гілки роду Токуґава, з якої походило багато шьоґунів, з принцесою з імператорської сім‘ї, тож був ідеальним кандидатом на посаду майбутнього шьоґуна. Його батько марив тим, щоб саме Йошінобу зайняв цю посаду, тому зробив все, аби посприяти цьому: у семимісячному віці відправив сина здобувати освіту у престижній школі, а коли він підріс, то домовився, аби його усиновили родичі з іншої гілки роду Токуґава, бо це підвищувало шанси на те, що саме його оберуть шьоґуном. Але діючий шьоґун, лежачи на смертному одрі, думав інакше, і назначив собі у спадкоємці іншого хлопця — малолітнього Токуґаву Іємочі. Як сказав шьоґун, і є моча терпіти ці пекельні успадкування титулу, терпіть терпець вас шліфує
Що поробиш — довелось примиритися з тим, що шьоґуном став інший. Але Токуґаві Йошінобу було суджено власноруч знищити шьоґунат, і в цьому йому допоміг білий рис — щойно Іємочі виповнилось 20, він помер, уражений бері-бері, і Йошінобу обрали наступним, п‘ятнадцятим шьоґуном. Це був 1866 рік, а вже у 1867 повстанці, які прагнули повернення влади імператора, розв‘язали війну Бошін і змусили його скласти повноваження. Він добровільно і демонстративно проголосив про повернення влади імператору, але повстанців це не задовільнило — вони прагнули повного і остаточного повалення шьоґунату. Аж до самісінького кінця війни Бошін у 1869 Йошінобу пробув у рідній провінції Міто під домашнім арештом, а потім, коли напруга спала і його перестали вважати ворогом імператора, переїхав до Шізуоки (іронічно, на батьківщину свого предка, того, хто заснував шьоґунат Токуґава — Ієясу).
