🩶🩶🩶🩶🩶🩶
🦋Двір ширів і троянд
🦋Сара Дж. Маас
🦋1/? - серія «Двір шипів і троянд»
🦋♥️♥️♥️♥️♥️ 5/5
🦋Віват
🦋Фентезі
🦋Романтика
🔞
Серія «Двір шипів і троянд» - це моя Римська імперія. І якою б не була спірною перша частина, я всеодно її обожнюю.
Цю серію я перечитую в рамках перечитуна вже втретє, а це для мене явний показник того, наскільки я люблю цю історію.
💗По-перше, атмосфера. Це одна з причин, чому я думаю про цей всесвіт постійно. Можна критикувати сюжет, логіку чи персонажів, але всесвіт, який створила авторка, неймовірно гарний, різноманітний і досі не розкритий повністю, через що фанати з нетерпінням очікують продовження. Тож коли мені сумно або важко, я завжди повертаюсь до ДШІТ. Перша частина мабуть найслабша з усіх, сама проста. Але саме в ній видно перші ниточки, які потягне авторка в продовженні.
💗Сюжет в самій основі досить стандартний, але через те, що Маас була однією з перших, хто розпочав еру фейрі, ДШІТ стала таким собі стандартом. І як виявилось досить високим. Авторка не зупинилась на розкритті сюжетної арки Фейри, потрохи натякаючи на те, що історія сестер також матиме логічне продовження.
Однак, мені було помітно, що сама Маас не очікувала мабуть такого успіху серії на той момент, бо певні сюжетні моменти та деталі в першій частині суперечать тому, що казатиме та ж Неста вже в своїй книзі про Фейру. Тому в мене склалось відчуття, що авторка не планувала писати «Двір срібного полумʼя» напочатку, але вирішила продовжити серію в процесі її розвитку. І звісно я рада цьому.
Також досить дурною є ідея йти рятувати чоловіка, який тебе обманював і не був до кінця щирим. Але, з врахуванням того, що Темлін був єдиним, хто хоч якось піклувався про неї, Фейра очікувано вʼїхала до Амаранти на юнацькому максималізмі без будь-якого плану вижити.
Для уточнення: сюжетна арка Фейри закінчується на третій частині, а далі вже буде історія про її сестер.
💗Персонажі
Фейра - типова Мері Сью. І знаєте, це той випадок, коли мене це взагалі не дратує. Як мінімум, через обставини і казковість першої частини, це не сприймалось мною як щось нудне чи невиправдане. Взагалі, я мало що очікувала від безграмотної молодої дівчини, про яку не піклувались все її життя. Якій довелось дуже швидко подорослішати і відчути як це опинитися на самому дні.
Чи можна її засуджувати, коли вона закохалась в першого, хто проявив до неї турботу? Думаю ні. Фейра хотіла відчути спокій, що її люблять, що вона потрібна.
Мабуть, тут більш карикатурно виглядали сестри Фейри, яких хотілося втопити в першій же калюжі. Батько так взагалі ні риба, ні мʼясо, від того його існування і вплив на сюжет був примарним та позакадровим.
Мати таку сестру, як Неста, ще те задоволення. Хто б там її не виправдовував, але отака поведінка в сторону Фейри нічим не виправдати окрім сучності:
- Ти смердиш, як свиня, вкрита своїм лайном. Чи не можеш ти бодай удавати, що ти не безграмотна бідолаха?
І це при тому, що це було сказано в моменті, коли Фейра принесла їжу в будинок, де її чекала та ж голодна Неста.
Темлін же виглядав перший час досить непоганим, поки не почали проявлятися перші червоні прапорці. В фіналі ж мені все стало ясно про нього, особливо коли розкрились всі нюанси його вчинків.
Чи могла я засуджувати Темліна за його дії? Так але не буду, бо чудово розумію, чому він так вчинив.
Чи подобається він мені як персонаж? Мабуть більше ні аніж так, але одночасно плюсом є його неоднозначність. А далі ж буде тільки більше.
Про Різенда, який бісив мене всю книгу, ми детально поговоримо в продовженні. Якщо не знати всіх нюансів, вдарити його мені хотілося неодноразово. Але самим цікавим мабуть був фінал книги. Ця реакція мене зачепила більше за все.
💗Моя рекомендація:
Якщо вам перша частина була норм або ви вагаєтеся, чи читати далі, то скажу, що наступні частини на голову вищі по всіх параметрах. Це вам скаже будь-яких фанат серії.
#етичний_перечитун
#двір_шипів_і_троянд
