#угкц
https://www.facebook.com/AmalBerlinUA/posts/pfbid02auWuptzpAyCo6emnQmoqN41xfPtScgaxfL9TjBUxBEiogmdH4ZM5Jpcs61M5ewDYl, що Апостольський екзарх для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії Богдан Дзюрах уділив священничі свячення дияконові Іванові Колодію. Він перебуватиме в місті Фульда (земля Гессен) постійно.
Нам сподобалася фраза в дописі на ФБ: "нагадаємо, постійні українські священники діють здебільшого у великих містах Німеччини, але у менших громадах служіння відбувається виїзно та лише час від часу".
Напевно наші читачі захочуть спитати, - а чому час від часу? Як цей недолік можна компенсувати? Мабуть почати більше священників набирати до екзархату? Переведення організовувати з України наприклад?
А ми їм відповімо. Владика Дзюрах має абсолютно :
....Конкретно, в одному з екзархатів що найдинамічніше розвивається (наші читачі напевно здогадалися про що йдеться) прийом нових кандидатів відбувається виключно якщо за тебе є кому замовити слово.
На ділі ситуація виглядає так, що якщо твій єпископ за тебе не замовить слово, то ти ніхто. При чому є владики, хто прямо відмовляє в допомозі.Натомість самі створюють видимість своєї надважливості, водночас перебуваючи на повному утриманні римо-католицьких дієцезій Європи.
Також самі єпископі визнають, що чимало священиків стикаються з труднощами виїзду закордон з огляду на відсутність бронювання. Тобто 'вільні' кандидати на перехід є, наприклад ті що вже опинилися в Європі, але якщо за тебе не попросили, то “ти ніхто, без огляду на вік, статус, регалії”.....
І якщо когось і влаштовує на тепле місце, то робить він це не просто так,, або кимсь, за кого попросили. Інших варіантів, на жаль, враховуючи особливості розвитку екзархату, немає.
Тасування 40 священників в екзархаті за принципом "за кого просять, того він ставить, за кого не просять, того відштовхує", влаштування одного племінника
https://www.facebook.com/Koliadzyrah, іншого (і теж Миколу) https://ugcc.church/blog/hlava-uhkts-u-rymi-udilyv-sviashchennychi-sviachennia-vypusknyku-kyivskoi-trokhsviatytelskoi-dukhovnoi-seminarii/ - все це виглядає дуже неприємо і якось жалюгідно.
Зрозуміло, що більшості просто не пощастило народитися не-Дзюрахом. Але невже вони не заслуговують на нормальне, адекватне і найважливіше рівне ставлення? Питання риторичне, бо відповідь в принципі відома.
До речі, із племінником в США взагалі цікаво. Заради нього владика Дзюрах притримав виїзд іншого кандидата, котрий після проведення операції "Микола Дзюрах - американець" почув, що "Господь Вас, отче-кандидате, не бачить у США, бо прізвище неправильне ". Ну звичайно не бачить, там вже стрийко прилаштував молодого Миколу. Цей талановитий молодий отець відтепер не тільки на парафії служить, а ще й очолює відділ катехізації у https://ktds.edu.ua/news/our/38962-mytropolyt-borys-udzyak-u-filadelfii-udilyv-iiereiski-svyachennya-o-mykoli-dzyuraxu-vypusknyku-ktds/ єпархії УГКЦ владики Бориса Ґудзяка. При чому
https://www.facebook.com/archeparchyphilly/posts/pfbid0g94YacWLw7CPYbuiCQvSjoDzQJR1axyLs9HRrR66NEQzjhoDRrp7Coq6KhXwhLqQl зі своєю дружиною
https://www.facebook.com/uliana.dziurakh.
Незважаючи не це, ми від усього серця отцю Іванові Колодію бажаємо гарного і плідного служіння.
https://t.me/churcher_info2 - резерв
