«Визволителі» Харківщини
ЧАЛЬЦЕВ Олексій Володимирович, «МОСКВА» (бо якийсь час працював на заводі Рено в Москві). 03.09.1994 р. н.
Солдат, в/ч 69359, 1 мсв 1 мср 1857 мсб 69 мсд 6 ЗА.
Місце проживання: м. Старий Оскол, Бєлгородська обл., мікрорайон Макаренка, Ххб
Чоловік рідкісного везіння та вдачі. Судіть самі: призваний ще у вересні 2022 року за мобілізацією та дожив до сьогодні. Щоправда, нічого особливого чи дивного в цьому немає, бо після мобілізації та «учебки» потрапив служити в Бєлгородську область — фактично додому (мав можливість і «зарішав» за нормальну суму).
Копав окопи, пильно ніс службу. Особливо повезло з травня 2025 року, коли потрапив на речовий та продовольчий склад, який розміщувався на цивільному підприємстві (а потім росіяни ниють, коли туди прилітає) майже рядом з домом.
Але лафа закінчилася 15 серпня цього року: через великі втрати з тилових підрозділів почали вигрібати всіх, хто може тримати зброю та нормально рухатися. А вже 20 серпня разом із бійцем на позивний «КОВПАК» перетнули державний кордон. Точніше, перетнув тільки ЧАЛЬЦЕВ, бо «КОВПАК» наступив на міну та втратив ногу. ЧАЛЬЦЕВ хотів евакуювати пораненого в тил (і знову якось відмазатись від бойових дій), але його погнали вперед. Його звели з іншим «інфільтрантом» на позивний «Мєдвєдь», і вони посунулися далі.
23.08.2026, перебуваючи в лісосмузі неподалік н. п. Кругле Харківської обл., під час нанесення вогневого ураження за допомогою БпЛА «Мєдвєдь» загинув, а в Чальцева — знову ні подряпини. Тут він вирішив більше не ризикувати та не випробовувати долю й здався у полон.
Живий, здоровий, передає вітання дружині Яні Олексіївні, хай не свльно чекає, бо великого бажання повертатись поки не має. Хоче якось дотягнути до “кінця війни”, бо бачив як тих, хто повертається з полону, знову гонять на штурм.
Харківський напрямок🇺🇦
Підтримайте нас підпискою
