Значить, уявіть.
2 вересня 1996-го року.
В обіг введено гривню.
Стартувала грошова реформа (відповідний указ президента зʼявився 25 серпня. – Ред.).
- Перший телефонний дзвінок мені був від Олександра Миколайовича Ткаченка (заступник голови ВР, а далі у 1998-2000 спікер Ради. – Ред.). Він такий лівак, аграрій, трошки промосковський був або й не трошки... , - розповідає Віктор Ющенко.
Тоді - голова Нацбанку.
Згодом - третій Президент України.
- Він як сердитий, ніколи не називав мене на імʼя. Так от, телефонує і питає: «А хто вам дав право на грошах зображувати зрадників України?» (маючи на увазі Івана Мазепу. – Ред.).
Я йому: згідно нашої історї, він – герой. Тоді він промовив таку фразу: «Вікторе Андрійовичу, – назвав він мене вже на імʼя, – мабуть, ми з вами вчили різні історії».
От, абсолютно точно!
Дійсно, Олександр Ткаченко (нагадую: це не той, що колишній міністр культури) і Віктор Ющенко вчили різну історію України.
Першу писали совєти, друга є питомою, справжньою.
Але скільки часу, доль, життів, зусиль знадобилось для того, щоб вона такою стала.
Навіть за ці короткі (для вічності - тьху) 30 років.
«І прийде час, коли один скаже: «Слава Україні!», а мільйони відповідатимуть: «Героям слава!», пророкував колись Степан Бандера.
Ті ж 30 років тому повірити в те, що про пророцтво збудеться не складно було - неможливо. Та, що там тридцять…. Ще й 10 років тому не було мейнстрімом.
А зараз - нормальна норма, звична абсолютно річ. Коли й не уявляєш, що може бути якось по-іншому.
Тому так важливо свідчити про реальність часу, в якому ми живемо.
Про справжню долю країни.
Передавати її від батька до сина, від студента до викладача, від свідка епохи до максимально широкої аудиторії.
Тому я так тішилась, коли на першій - в рамках нашого, http://Lb.ua/ та Національний банк України спільного проєкту «30 років гривні» - публічній події відбулась справжня «хімія» (зовсім не перебільшую) між переважно молодою, студентською аудиторією і двома головами НБУ, Віктором Андрійовичем і Андрієм Григоровичем.
Ющенко і Пишний свідчили, розповідали, згадували, а студенти й гості питали-питали-питали.
Майже три години. З перервою на тривогу, коли спілкування все одно продовжилось вже в безпечному місці.
І знов поновилося - ніхто не пішов.
Бо неможливо було відірватися. Literally.
Нині ми публікуємо великий діалог Ющенка та Пишного.
Про те
- що таке є гривня і чому це не просто платіжний засіб
- коли вперше заговорили про «шаг» і хто блокував (спойлер: то історія з 1992 року)
- чому вже майже все колишні радянські республіки відмовились від «копійки», а ми досі на місці тупцюємо
- чому на купюрах зображені ті діячі, які там зображені? І хто мав би бути наступним?
- як гривня втрималась на початку війни і як це суто технічно можливо?
- чи перейдемо ми на євро, коли вступимо в ЄС?
- Шо по цифровій гривні?
І ще багато-багато цікавого.
Я щиро раджу цей текст до прочитання.
Можна також слухати (у нас є аудіо версія).
І подивитись запис трансляції (посилання - в тексті).
Це - та жива і сучасна історія, яку просто необхідно знати.
Так, ми вже готуємо наступний наш з НБУ спільний захід. Власне, до 35-річчя Нацбанку. І це буде вааааау
https://lb.ua/economics/2026/03/09/726294_grivnya_pishla_vid_chogos.html
