Знов мережею скиглення "ой що нам робити з ухиляцією і де брати людей на фронт". Добре, спробую повторити тези, які кажу вже десь 3й рік, з моменту першої відомої бусифікації
Очевидно, що у сучасній війні не працює ні система 18-19ст, коли кріпаків гнали у солдати силою, ні 20ст., коли "вільні колишні кріпаки" вірили телевізору і маячні на зразок "Борг Батьківщині, державний прапор, герб, гімн, за родіну/за Сталіна". У 21ст. ця схема не працює. Вже, насамперед, тому що у 35+ зовсім інша Батьківщина - народилися вони у СРСР, а воювати треба за Україну. Нюанси що "був СРСР, а тепер на цій території ми зробили іншу державу - Україна", цікавлять лише державних кровосісь, які нарешті поділили корита.
І це проблема не лише України. Немає в Україні "особливої нації ухилянтів-зрадників", це - загальносвітовий тренд, подивіться опитування з будь-якої європейської держави. І ніяка лотерейна, чи "справедлива" мобілізація, навіть якщо діти чиновників підуть першими - не виправить ситуацію. Бо діти чиновників підуть воювати за крісло батька, а у пересічного ухилянта нема ні такого, ні власного.
Пробували карати штрафами. Не працює і не буде працювати. Ні-ко-ли. Можна ввести штраф у вигляді конфіскації маєтку - життя все одно дорожче. Спитайте будь-якого держслужбовця, за скільки грошей його можна вбити прямо тута, прямо зараз, прямо у цьому кабінеті. Думаю, від угоди відмовиться і почне дзвонити у поліцію.
Так що робити? Повертаємо "війну за свою землю". Оскільки, завдяки все ж таки деякому прогресу цивілізації, раби стали трішки більше вільними від своїх рабовласників, щонайменше можуть втікнути у іншу державу, яка їх (поки) не видає - ліквідуємо інститут территоріальності держави, як такої. Оскільки що таке держава? Це система, що контролює деяку територію і бере плату податками за захист населення на ній. Податки, доречі, збирали всі десятиріччя вчасно. Де захист - немає. Держава обісралася.
Повертаємо інститут, що чудово працював при Вільгельмі Першому - яку землю підрозділ втримав, та йому і належить. Звичайно, з "відкатом відсотку на загальне" - артилерії, розвідці, медикам тощо. Причому належить по-справжньому, а не на "99 років у аренду від держави", яка потім все одно щось придумає і забере. "Клаптик землі і два раба" - залишилось мемом, ідея була хороша ще за часів АТО, але Петро Олексійович чомусь всіх наїбав.
І нехай командир підрозділу сам думає - розраховуватись з особовим складом гектарами, чи платити їм гроші. І чи варто взагалі брати заболочене мінне поле десь на Донеччині, бо якісь божевільний у штабі хоче відрапортувати "округлення фронту", або якась ще більш божевільна кобіта надивилась телемарафони і підганяє у соцмережах зробити вихід на кордони 1991 року.
Це, повторю, знов ж таки не проблема України, а будь-якої державної системи у 21ст., що захоче вести війну за рахунок мобілізації цивільних. Не зважаючи на те, що західний світ пройшов великий шлях від аграрного до постіндустріального суспільства з ШІ, земля була, є і буде вищою цінністю, просто раніше на ній робили поле, а тепер будують датацентри.
Війна за "свою землю" має стати дійсно війною за неї. Якщо деградований інститут сучасної держави не може гарантувати безпеку - його давно варто демонтувати. Добровільно, "законним шляхом", запропонувавши свої послуги по відвоюванню деяких земель, взамін погоджуючись стати сюзереном центральної влади. Або відмовитися і покинути цей захід, якщо умови сторін не влаштують одна одну.
