[᛭☾]Воля Національної Ідеї[✹᛭]

[᛭☾]Воля Національної Ідеї[✹᛭]

Public

Can't Join? @VNI_organization_original

0

372 Members

Updated: May 7, 2026 at 6:32 PM

[᛭☾]Воля Національної Ідеї[✹᛭]

Тільки в єднанні навколо ідеї Сильної Влади та Козацької Традиції ми знайдемо порятунок від хаосу. Вѣра, Степъ, Вольниця Зв'язок: @Volyar_0

@VNI_organization_original is a dedicated channel for volyar_0 with regular updates in Релігія

Ranking

Global Ranking

#456

+2

Language Ranking

#45

+1

Category Ranking

#23

-1

Participant Growth (Last 3 Days)

Total: 372

24h growth: +0 0%

Loading...

Rating

Login required

Loading...

Loading recommended channels...

Latest Posts

[᛭☾]Воля Національної Ідеї[✹᛭]

2 трав. 2026 р., 23:43

Вільно-Козачий Загін (ВКЗ) — це спеціалізований підрозділ у структурі Російського добровольчого корпусу (РДК), що складається з добровольців, які ідентифікують себе як козаки-самостійники. Загін був сформований вихідцями з Дону, Кубані, Терека, а також добровольців з України.
​Основною ідеологічною платформою підрозділу є козацький націоналізм — концепція, що розглядає козацтво не як стан чи хобі, а як окремий народ, чиї землі зараз окуповані Російською Федерацією.

Бійці виступають за деокупацію історичних козачих територій та їхнє майбутнє самоврядування, апелюючи до досвіду незалежних козацьких республік часів Громадянської війни 1917–1921 років.
​З військової точки зору загін виконує роль моторизованої піхоти та диверсійно-розвідувальної групи.

Його учасники брали безпосередню участь у важких боях на Авдіївському та Сватівському напрямках, а також залучалися до рейдів на територію прикордонних областей РФ у 2023 та 2024 роках. Важливою особливістю підрозділу є його культурна ідентичність: використання традиційної символіки (наприклад, козацьких хрестів), прапор ВКЗ та вживання мови гутару у внутрішньому спілкуванні, що підкреслює їхнє прагнення до повної політичної та культурної автономії від Москви.

ꑭ | https://t.me/boost | ЧАТꑭ

140

12

0

[᛭☾]Воля Національної Ідеї[✹᛭]

2 трав. 2026 р., 23:43

📷 Photo

Вільно-Козачий Загін (ВКЗ) — це спеціалізований підрозділ у структурі Російського добровольчого корпусу (РДК), що складається з добровольців, які ідентифікують себе як козаки-самостійники. Загін був сформований вихідцями з Дону, Кубані, Терека, а також добровольців…

135

12

[᛭☾]Воля Національної Ідеї[✹᛭]

2 трав. 2026 р., 23:43

Діяльність ОУН на Донбасі в роки війни

Під час німецько-радянської війни на Донбасі активно діяла Організація українських націоналістів, головно бандерівська фракція. Підпілля проіснувало тут аж до 1958 року, хоча радянська влада всіляко це замовчувала і намагалася стерти з пам’яті людей.

У 1933-му почалася чергова русифікація — школи й газети переводили на російську. Це обурило багатьох місцевих українців, які, попри все, зберегли національну свідомість. А коли в 1941-му радянська влада тікала, вона влаштувала масові розстріли — особливо в Донецьку на Рутченковому полі та в Макіївці. Це тільки додало підтримки ОУН.

Перші похідні групи прибули восени 1941-го. У Маріуполі з’явилася група Володимира Болгарського. А з лютого 1942-го всю мережу на Донбасі очолив Євген Стахів. Найактивніше працювали в Маріуполі, Горлівці, Краматорську, Слов’янську, Костянтинівці, Макіївці, Мар’їнці та кількох районах.

ОУНівці впливали на місцеві газети, керували відділами освіти, друкували Шевченка, гімн, українські підручники. У 1942 році в низці районів навіть запровадили українську мову як державну. Багато своїх людей мали на посадах бургомістрів, у поліції та в «Просвіті».

З радянським підпіллям стосунки були складними, але в Маріуполі та Волноваському районі іноді допомагали один одному — зброєю й інформацією.
Німці почали масово арештовувати оунівців з літа 1942-го. Багато людей загинуло. Після приходу Червоної армії репресії продовжив НКВД — арешти тривали до кінця 1940-х, а поодинокі групи ловили ще й у 1950-х.

Десятиліттями радянська та російська пропаганда малювала Донбас "проросійським", чужим для України, і навіть як частину самої росії. Але навіть там працювало ОУН, вони змогли розгорнути потужну мережу. Яка займалася не тільки підпіллям, а й реальною українізацією: мовою, школами, культурою. Це яскраво показує, що національна свідомість існувала й на Сході, просто її довго й жорстоко викорінювали

ꑭ | https://t.me/boost | ЧАТꑭ

[᛭☾]Воля Національної Ідеї[✹᛭]

2 трав. 2026 р., 23:43

📷 Photo

https://t.me/press_kobl у Білій Церкві через фразу "Христос Воскрес!"

Західні тренд почали добиратись і до нас. Вночі 13 квітня два представники найбільш мирної в світі релігії вирішили вбити людину, бо тим не сподобалось традиційне великоднє християнське привітання.

Після сварки, що виникла після привітання, вони наздогнали чоловіка та повалили на землю. Один із нападників кілька разів вдарив чоловіка ножем у живіт та шию після чого обидва втекли. Слава Богу потерпілого вдалось врятувати, наразі він в лікарні

https://t.me/lnksupport

77

[᛭☾]Воля Національної Ідеї[✹᛭]

2 трав. 2026 р., 23:43

📷 Photo

«Я є воскресіння і життя. Хто вірує в Мене — хоч і вмре, житиме. І кожен, хто живе та вірує в Мене, не вмре повіки. Чи віруєш у це?»
— Від Івана 11:25-26
🤍🤍🤍 🏹 🤍🤍🤍
Монархічна Телеґрама — се інформаційний простір служіння Монархії,
освяченої Богом і Традицією,
простір державницької думки,
де влада розуміється як обов’язок, а не право.
🤍🤍🤍 🐏 🤍🤍🤍
Коли у світі гримлять гармати,
а слова знецінюються,
тут єднається міцна думка
навколо ідейности, ладу й відповідальности,
що виростають із віри,
з історичної тяглости
і з вірности державній формі.
🤍🤍🤍 🇺🇦 🤍🤍🤍
Наша сучасність хворіє не браком волі, а браком форми.
Ми надто довго прив’язували себе до чужих традицій,
які не будували — а руйнували нашу державність,
розкладали дисципліну і підміняли обов’язок емоцією.
1. Хто хоче Держави Української – мусить перш за все знищити демократичний метод орґанізації нації. При пануванню демократії – державність це утопія.
2. Ми мусим бути патріоти, а не націоналісти; мусим йти до нації через державу, а не до держави через націю. Иншими словами, мусим перш за все розвивати нашу спільність територіяльну, політичну, а не підкреслювати нашу ріжність племінну, расову, культурну, релігійну, розговірну – одно слово: націоналістичну.
3. Нація, що живе виключно не опанованими імпульсами і хвилевими подражненями – мусить в кінці, як істерична баба, попасти в повну неміч і прострацію.
🤍🤍🤍 ✍️ 🤍🤍🤍
Без єрархії та традиції, без дисципліни та тяглости, нема й не буде у нас держави. Ми стоїмо за лад замість хаосу за державну форму яка освячена традицією.
🤍🤍🤍 🙏 🤍🤍🤍
https://t.me/monarchicaltelegram

[᛭☾]Воля Національної Ідеї[✹᛭]

2 трав. 2026 р., 23:43

Сотник Лонгін – згідно з церковними переказами та апокрифічними джерелами, зокрема Євангелієм від Никодима, Гай Кассій Лонгін був римським центуріоном, який керував охороною на Голгофі. Хоча в канонічних текстах він спочатку постає як безіменний воїн, його постать є ключовою для підтвердження факту смерті Христа. Євангеліст Матвій описує момент його духовного перелому:
«А сотник та ті, що з ним Ісуса стерегли, як побачили землетрус і те, що сталося, налякалися дуже й казали: „Він справді був Сином Божим!“» (Мт. 27:54).
Історичні житія свідчать, що після побачених чудес Лонгін покинув службу, повернувся на батьківщину в Каппадокію і став проповідником. За свою віру він був страчений, ставши одним із перших християнських мучеників, чиє ім'я (похідне від грецького «lonche» — спис) назавжди закарбувалося в історії як символ раптового каяття та прозріння.

Спис Лонгіна – відомий також як Спис Долі, вважається однією з найцінніших реліквій Страстей Господніх. Його історія починається з євангельського моменту, описаного Іваном:
«Та один з вояків списом бока Йому проколов, — і зараз витекла кров та вода» (Ів. 19:34).
Цей акт мав не лише значення підтвердження смерті, а й глибоке сакральне: кров і вода символізували таїнства Євхаристії та Хрещення. Протягом століть артефакт оповивався легендами про непереможність: вважалося, що той, хто володіє списом, керує світом. Сьогодні відомо кілька історичних примірників, що претендують на автентичність. Найвідоміший із них — Віденський спис, який належав імператорам Священної Римської імперії. Попри те, що металознавча експертиза датує його наконечник середньовіччям, усередині нього закований давніший залізний штифт, який традиція вважає цвяхом із розп’яття Христа.

ꑭ | https://t.me/boost | ЧАТꑭ

[᛭☾]Воля Національної Ідеї[✹᛭]

2 трав. 2026 р., 23:43

📷 Photo

Сотник Лонгін – згідно з церковними переказами та апокрифічними джерелами, зокрема Євангелієм від Никодима, Гай Кассій Лонгін був римським центуріоном, який керував охороною на Голгофі. Хоча в канонічних текстах він спочатку постає як безіменний воїн, його…

114

9

[᛭☾]Воля Національної Ідеї[✹᛭]

2 трав. 2026 р., 23:43

🎥 Video

12 квітня 2014 року загін російських бойовиків під керівництвом офіцера ФСБ Ігоря Диркіна захопив Слов'янськ Донецької області, що стало початком активних бойових дій на Донбасі. Окупація міста тривала до 5 липня 2014 року, коли українські війська змусили бойовиків відступити.

ꑭ | https://t.me/boost | ЧАТꑭ

132

16

[᛭☾]Воля Національної Ідеї[✹᛭]

2 трав. 2026 р., 23:43

📷 Photo

Христос Воскрес, браття та сестри!

Христос переміг смерть! Він пройшов через хрест і могилу, щоб довести: любов сильніша за ненависть, а життя сильніше за небуття. Відтепер смерть — це не кінець, а двері до Небесного Отця.

Воістину Воскрес!

ꑭ | https://t.me/boost | ЧАТꑭ

148

18

[᛭☾]Воля Національної Ідеї[✹᛭]

2 трав. 2026 р., 23:43

Іван Остапович Виговський-державний, політичний, військовий діяч, гетьман України

Народився Іван Виговський в сім’ї православного шляхтича Виговського Остапа Гнатовича, родовим маєтком якого був Вигов на Овруччині (нині с. Вигів Коростенського р-ну Житомирської обл).  Рік народження Івана Виговського не відомий (ймовірно 1608 р). Він мав братів Данила й Костянтина, які також відіграли значну роль в історії України і сестру, яка вийшла заміж за майбутнього гетьмана Павла Івановича Тетерю-Моржковського. Пройшовши курс навчання в Києво-Могилянській академії Іван Виговський розпочав писарську кар’єру в луцькій замковій канцелярії, де працював протягом 1624–1640 років. Служив юристом у міському суді в Луцьку, згодом – намісник Луцького старости. Брав участь у діяльності Луцького братства, що записаний у списку 1640 р. Військову кар’єру розпочав в елітних частинах війська Речі Посполитої. Потрапивши у полон до татарського війська під час битви під Жовтими Водами, був викуплений Б. Хмельницьким, після чого став його писарем та найближчим соратником. Створив та очолив Генеральну канцелярію – адміністративний та дипломатичний уряд при гетьманові. Брав участь у битвах під Пилявцями, Збаражем, Зборовом, Берестечком, Батогом, Жванцем, Львовом. Розробляв Зборівський, Білоцерківський та Переяславський договори. Після смерті Богдана Хмельницького став регентом при Юрії Хмельницькому. У 1657 р. обраний гетьманом Війська Запорозького. У 1658 р. уклав Гадяцький договір з Річчю Посполитою про федеративний союз. У 1659 р. переміг московську армію у битві під Конотопом. Під тиском козацької опозиції відмовився від гетьманської влади, вступив на службу до польського короля, обіймав уряди на Волині, Поділлі та Київщині. За підозрою у підтримці та сприянні антипольських повстань, 27 березня 1664 р. був арештований, позбавлений всіх прав та розстріляний. Існує декілька версій місця поховання І. Виговського та його дружини – у Скиті Манявському на Івано-Франківщині, у Юсиптицькому монастирі (нині с. Йосиповичі Стрийського р-ну Львівської обл.), у родинному маєтку в с. Руда (Жидачівського р-ну Львівської обл.).

ꑭ | https://t.me/boost | ЧАТꑭ

Showing 10 of 10 posts

No more posts