Історія із судовою тяганиною стосовно санкцій проти Петра Порошенка, чудово нагадує давно відому приказку: «Ви або труси вдягніть, або хрестик зніміть». Бо коли наш потужний та незламний президент, співає пісні про те, як Україна прагне стати повноправним членом Європейського союзу, то одразу народжується питання… «А Ви, шановний та незламний наш Володя взагалі хоч щось чули, про таке поняття, як «Верховенство права»? Саме права, а не вашої (чи вашого колишнього головного візіря) хотелкі! І ви дійсно впевнені в тому, що в Європі так все і працює, як вам подобається - по дзвінку з кабінету?
Бо з часів вашого потужного виступу, де ви стоїте поруч із товаріщем Галущенко, (до речі, як він, все ще ваш ефективний менеджер?), і якось невпевнено, але співаєте «воєнну пісню» про мільярди які виводили за кордон і ось-ось всі побачать, пройшло… ну пройшло трішки часу. А якщо бути точнішим, то майже чотирнадцять місяців. І якщо ж у вас є (були… чи наснилися) хоч якісь докази того, що ви вчергове насвистіли всій країні, то… де вони, ці докази? Бо коли ваша представниця у Верховному суді розповідає про санкції проти Петра Порошенка, як превентивну міру, бо в цю ж гру, колись можна буде почати грати удвох. Уявіть судову справу, «Україна проти однієї людини, яка зненацька вирішила, що вона тут закон, Бог і за суміцництвом цар. А сама країна, безлімітний гаманець для його друзів». Тут буде цікаво, навіть без превентивних санкцій, накшталт... а хтозна, що окрім того, що він вже наху@вертів може ще вчудити?
Я чудово розумію, який тиск зараз відчувають судді Верховного суду України. Бо за великим рахунком, все мусило б закінчитися ще на першому засіданні словами, адресованими до представників Банкової: «Ви дійсно вирішили, що тут цирк… КВК… шоу розсміши коміка… що завгодно, але тільки не Верховний суд»? Але на жаль, цього не сталося. П'ятнадцять засідань позаду. І кожне можна трактувати, як суцільна ганьба представників Зеленського. Попереду чергове, шістнадцяте засідання…
Бог із ними, тими судами. Просто мені, як колишньому командиру роти цікаво… скільки всього необхідного, через одне безглузде рішення однієї людини з Банкової, недоотримало українське військо? І яку ціну за це безглузде рішення вже сплатило українське військо? Бо лише один недоотриманий «Мавік», означає, що невчасно побачили, попередили і як результат штурм наших позицій, через що певний підрозділ... Далі продовжувати, чи і так зрозуміло, яку ціну платить Україна, за чиїсь безглузді рішення….?
