❗️Перерахування «аліментних» коштів на картку без призначення платежу «аліменти» може привести до подвійної оплати аліментів
➡️ У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення безпідставно набутих коштів.
На даний час позивачу стало відомо, що на адресу військової частини НОМЕР_1 , де останній проходить службу, надійшла постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 15 жовтня 2024 року. При цьому,між позивачем та відповідачами склалась усна домовленість щодо сплати аліментів, а саме, що призначені рішенням суду аліменти перераховуватимуться ОСОБА_1 шляхом прямого переказу грошових коштів на особистий банківський картковий рахунок ОСОБА_2 , а також спільного сина ОСОБА_3 . Такий порядок виплати аліментів, за домовленістю, мав полегшити процедуру отримання грошових коштів, уникнути зайвих бюрократичних труднощів та забезпечити оперативність виконання обов`язків щодо фінансового забезпечення сина.
На виконання домовленостей, ОСОБА_1 упродовж 2021-2024 років систематично здійснював перекази грошових коштів на карткові рахунки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Загальна сума: 84820,78 грн., що підтверджується виписками з АТ КБ «ПриватБанк» та АТ «Ощадбанк». Однак, попри наявність виконання рішення суду ОСОБА_1 в добровільному порядку, ОСОБА_2 ініційоване примусове виконавче провадження, за яким з ОСОБА_1 було стягнуто аліменти за аналогічний період, за які вже відбулися фактичні сплати в розмірі 198132,49 грн. Таким чином, відповідачами отримано подвійнуоплату - як у добровільному порядку виконання рішення, так і в межах примусового виконання рішення суду, що прямо суперечить принципам добросовісності, а також нормам цивільного законодавства.
Посилаючись на зазначене, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог позивач просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на його користь безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 90400 грн.
➡️ Рішенням суду першої інстанції в позові відмовлено.
➡️ Позиція суду апеляційної інстанції
З матеріалів справи вбачається, що в період з 29 серпня 2021 року по 30 квітня 2024 року позивач добровільно та свідомо здійснював грошові перекази на карткові рахунки відповідачів, а саме колишньої дружини ОСОБА_2 та сина ОСОБА_3 , на загальну суму 90400 грн. Крім того, перекази здійснювалися не одноразово, а систематично протягом тривалого часу, що свідчить не лише про добровільність, а й про усвідомлений характер дій позивача. Доказів того, що зазначені платежі були результатом рахункової помилки або недобросовісних дій з боку набувачів коштів, позивач суду не надав.
Зважаючи на те, що грошові кошти у розмірі 90400 грн. були набуті відповідачами з 29 серпня 2021 року по 30 квітня 2024 року, за добровільними та усвідомленими діями позивача, як зазначається ним на виконання його обов`язку щодо утримання сина (рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 29.06.2021 року), тобто не безпідставно та за відсутності достовірних доказів недобросовісного набуття їх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для стягнення їх з відповідачів на користь позивача, як безпідставно набутих.
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
19 березня 2026 року
Справа № 687/487/25
https://reyestr.court.gov.ua/Review/135008108
