❓ Чи варто радіти «бездефіцитному» бюджету ПФУ?
✅ 5 лютого 2026 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 127 «Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2026 рік». Доходи бюджету Пенсійного фонду України визначено в сумі 1 263,3 млрд грн і в такому ж обсязі визначено видатки ПФУ. Зазначається, що видатки враховують, у тому числі проведення у 2026 році індексації пенсій і страхових виплат, та перерахунків інших виплат.
🗣 Міністр соціальної політики, сім'ї та єдності України Денис Улютін вже поспішив назвати бюджет «збалансованим» та «бездефіцитним». Однак що ці слова означають з точки зору реального життя та масштабних проблем? За рахунок чого досягнуто хвалену збалансованість?
Гучні заяви та космічні цифри не повинні вводити в оману. Враховуючи величезну кількість осіб, які потребують допомоги та інфляцію, ці кошти не призведуть до підвищення рівня життя. Що стосується тверджень про бездифіцитність ПФУ, то вони покликані прикрасити картину і приховати наростаючу соціальну кризу.
📌 По-перше, стрімко скорочується кількість одержувачів найбільш масової соціальної допомоги – пенсії. Якщо у жовтні 2024 року пенсіонерів нараховувалося 9 737 888 осіб, то вже у листопаді 2025 року – 9 530 168 осіб. Кількість пенсіонерів зменшилася за рік на 200 тисяч осіб внаслідок природного скорочення населення, чому посприяло погіршення умов проживання через атаки загарбника. Враховуючи плани зменшити кількість отримувачів пенсій та допомог ще на 300 тис. осіб внаслідок непроходження верифікації, то масштаби економії могли би бути ще вищими.
📌 По-друге, зберігається проблема невиконання судових рішень судів органами ПФУ. Масштаби заборгованості оцінювався в 85,6 млрд грн. За 5 останніх років вона зросла у 26 разів. Урядовці запроваджують нові підходи до погашення заборгованостей, але коштів явно недостатньо: у бюджеті ПФУ-2026 виділено 2 млрд грн на виплати по рішенням судів. Щоб розрахуватися по боргам такими темпами, доведеться чекати 40 років. Слід розуміти, що ПФУ призначає також виплати із державного бюджету, розпорядником яких є Мінсоц: зокрема, особам з особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, а також травмованим рашистами працівникам об’єктів критичної інфраструктури та їх родинам. По цим виплатам теж є заборгованість й вимірюється вона очевидно мільярдами гривень.
⚠ Нагадаємо, що з липня 2025 року соціальну політику курує міністр Денис Улютін, який займав посаду заступника міністра фінансів. Така різка зміна крісла не могла спричинити зміни підходів 🤷♂️ Як відомо, у Мінфіні абсолютизується суворість бюджетів і скорочення видатків, саме тому він акцентує увагу на бездефіцитності. Очікувано, пріоритетом міністра, що роками прислужував МВФ, став аудит соціальних допомог, а не зростання соціальних стандартів. Тому правильно казати, що цей бюджет ПФУ є пристосуванням до тих обмежених фінансових ресурсів, які виділяються на соціалку. Ключова зміна полягає у тіснішій інтеграції Мінфіну та Мінсоцу, оскільки ці блоки контролює фактично одна команда. За цих умов міністр Улютін навіть не наважуватиметься озвучувати пропозиції, які можуть не сподобатися його колишньому шефу – міністру Марченку.
🤷♂️ Оскільки держава не планує жорстко боротися з тіньовою зайнятістю або прогресивно оподатковувати доходи найбагатших, то грошей на покриття соціальних потреб катастрофічно не вистачатиме. Без зміни курсу з неоліберального на такий, що орієнтований на потреби людини, хороших новине не буде. Заяви про збалансовані бюджети не повинні присипляти пильність. Україна потребує чесної соціальної політики, яка буде адекватна викликам і зможе подолати бідність!