Про фігурне катання та золоту медаль американки китайського походження Аліси Лю.
Я в ньому нічого розумію, тому на виступ Аліси мені було просто дуже приємно дивитись естетично.
Але дискусія, що виникла після її виступу, торкнулась питань, на яких я трішки розуміюся.🙂 Отже, владою, даною мені дипломом філософа...
Історія Аліси дуже цікава тим, що, як це часто буває в сім'ях китайських емігрантів, батько з п'яти років "заточував" її на успішний успіх в конкретній сфері - фігурному катанні. З одного боку, він при цьому себе не жалів, витрачав величезні гроші на найкращих тренерів. З іншого - у доньки і життя-то майже не було за щоденними тренуваннями. Зрештою вона зайняла шосте місце на попередній Олімпіаді та пішла зі спорту у віці 16 років. Тупо вигоріла.
А потім, за два роки, повернулась. Але вже зовсім на інших умовах. Вона вже сама контролювала свій тренувальний процес, сама обирала собі одяг, музику, і взагалі займалась не "згідно-відповідно" жорсткому плану, а просто в кайф. І от, на цій Олімпіаді вона чудово виступає, підкорює всі сердця, бо реально аж світиться на тому льоду, і виборює золото. Та навіть не виборює, а просто отримує.
І тут дуже багато людей каже "ага!". Себто, от в чому секрет успіху. Секрет в тому, що вона все робила собі в кайф. І все в неї вийшло.
Так, стопе - заперечують їм інші, і теж мають рацію. В кайф вона робила, питань нема, от тільки в неї на той момент вже база була одна з найкращих в світі, і ту базу в неї більшу частину її життя вбивали найжорсткішими методами. Фіг би вона без тієї бази просто так вийшла на льод і всіх би підкорила.
І отут в мене є маленька особиста думка. Секрет успіху в багатьох сферах, а особливо сферах творчих, згідно цієї думки, полягає в тому, щоб, з одного боку, дуже добре вивчитися, а з іншого боку - знати, коли забити на всі завчені зразки і почати творити самому.
Якщо все життя жити відмінником-зубрилкою, який орієнтується на завчені схеми успішного успіху - ти навряд чи низько впадеш, але й нагору не вилізеш. Якщо просто "жити в кайф" і забити на все - теж навряд чи високо сягнеш. Хитрість в тому, щоб за допомогою навчання опанувати сферу та зрозуміти "як вона працює", але потім рішуче відмовитись від чужих підручників та писати власний.
Оце, на мою думку, ця чарівна дівчинка нам і показала.
