Монополія, ескапізм і когнітивна економія: механізми спрощення
Це небагато, хоча не враховані актуальні дані, не відображена тенденція, яка, оскільки вона є стійкою, суттєво впливає на динаміку суспільних настроїв.
У Європі навпаки, 40–42 години проти 37–40 годин, але основне зниження — до 1990-х, після чого також спостерігається уповільнення або стагнація. При цьому, так само як і у випадку зі США, неврахованими залишаються дані за 2020–2025 роки, тобто ефект Ковіду, війни в Україні та енергетичної кризи.
При цьому, що вкрай важливо, реальний наявний дохід у США з 1970 або стагнує, або зростає повільно, але нерівномірно. Зростання відбувається в найбільш заможних верствах суспільства, а саме багатство перерозподіляється від бідних до багатих. Так, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2022/10/oecd-economic-surveys-united-states-2022_4edc32a7/eeb7cbe9-en.pdf?utm_source=chatgpt.com класу в Америці впала з 61% у 1970 до 50% у 2020, хоча американці стали більше працювати.
При цьому базові послуги за останні 30 років подорожчали в рази — https://tradingeconomics.com/united-states/housing-index?utm_source=chatgpt.com https://ycharts.com/indicators/us_consumer_price_index_education?utm_source=chatgpt.com у 3–4 рази, https://www.reddit.com/r/EU_Economics/comments/1lf5lib?utm_source=chatgpt.com у 3–3.5 рази, а їжа — у 2 рази.
Тобто реальне економічне становище значної частини населення стагнує. У Європі — аналогічні тенденції, але держава стримує різкі обвали та розриви, особливо у сфері медицини й освіти. Зарплати загалом зростають відповідно до інфляції, але окремі сектори, як-от енергія та житло, помітно випереджають зростання доходів. Тим не менш, середній клас https://www.eurofound.europa.eu/en/publications/all/snapshot-income-inequality-and-middle-class-across-eu у 2/3 країн ЄС. На тлі кризи обговорюються ідеї щодо https://www.lemonde.fr/en/europe/article/2024/06/08/should-europeans-work-more-to-halt-economic-decline_6674236_143.html робочого часу.
Важливим тут є і контраст із золотим періодом 1960–1990-х, коли дохід зростав, а робочий час здебільшого скорочувався. Зараз же навпаки — робоче навантаження зростає, а умови життя деградують.
Усі ці тенденції загострили торговельні війни, енергетична криза, інфляція та дорожнеча кредитів, дуже поширених у західних країнах, де будинок, квартира або їх оренда абсолютною більшістю можуть бути дозволені лише в кредит.
При цьому зростає конкуренція на ринку праці, що особливо помітно в таких секторах, де використовується ШІ, як-от ІТ. Усе це разом змушує зосереджуватися на робочих, кар’єрних проблемах, вкладаючи туди дедалі більше сил при зниженні віддачі.
У таких умовах неймовірно важко приділяти час чомусь, окрім роботи або боротьби за неї. У більш сприятливих обставинах люди занурюються в прості заняття, оскільки на інше не вистачає сил або часу. Наприклад, у простий масовий продукт, скролінг, примітивні книги або фільми.
Описане економічне середовище, а саме — монополізм з одного боку та збільшення робочого навантаження разом із падінням доступності основних послуг — з іншого, формує структуру ринку. Робота вступає у пряму конкуренцію з складним текстом, книгою та саморозвитком загалом, витісняючи наукову літературу й аналітику, а разом із тим і нетривіальне кіно. Цей ефект посилюється через монополізм книжкового ринку, унаслідок якого проста й однорідна література масштабується видавництвами, задовольняючи суспільний попит. Колосальне зростання обсягу інформації на тлі невеликої кількості вільного часу посилило конкуренцію за увагу, яку системно виграють прості повідомлення, оскільки вони найкраще вписуються в специфічний характер суспільного дозвілля з обмеженим часом. Алгоритми утримання уваги та схильність мозку до когнітивної економії посилюють ефект на нейробіологічному рівні — чим більшим є робоче навантаження, тим імовірнішим стає пошук мозком джерел задоволення або відпочинку з низьким енергоспоживанням. Месенджери використовують цей дрейф, вводячи в обіг спеціальні технології, що допомагає захоплювати дозвілля користувача. Оскільки ескапізм є своєрідним клапаном, він укорінюється в суспільній практиці та формує відповідного споживача, який висуває попит на подібний товар.
У результаті системного попиту на контент із мінімальним порогом входу ринок реагує через відтворення такого контенту, що є прибутковим і таким чином просуває стандартизовані, однорідні або примітивні формати культурного продукту.
