Зустрічний бій. Урбанізована місцевість. 151 НЦ.
У нас, є багатенько вправ, яки "зроблені", відточені та запроваджені в 151НЦ. Ці вправи спочатку проходять обкатку на наших інструкторах, потім на молодших командирах яких ми навчаємо, потім на інструкторах під час донавчання і потім впроваджуємо їх для виконання на підготовку до штурмових дій (є така програма і доволі ефективна, після якої бійці кажуть, що отримали більше ніж під час БЗВП в деяких центрах) і на БЗВП.
І коли вже є успішна реалізація дій на ЛБЗ де чітко прослідковується зв'язок цієї вправи з успішними діями підрозділу, ми пропонуємо внести в програми, або додати в якості "змін дозволених програмою". Це насправді швидкий процес, якщо робити для результата а не для галочки. Ну, гнучкості в організації навчання нам вистачає.
Одна з таких вправ "зустрічний бій" з використанням "лазертагів". Є кілька варіантів. Траншея, урбанізована, та лісиста місцевість. Вправа дуже динамічна і потребує двох взаємовиключних навичок.
Вміти самостійно примати рішення на полі бою як для себе так і в інтересах малої тактичної групи, і при цьому діяти в команді. Бо майже кожен боєць під час виконання вправи залишається "за старшого", а часто за одну проходку ще й залишається на час сам і працює у відриві від резерву і "основних сил".
Це обов'язкова вправ для молодших командирів і особливо інструкторів. Бо всі окремо "кожен суслік агроном", а коли починається командна робота і взаємодія з іншими, починаються невдачі. Це розуміння як людина адаптується до стресу і перемінних в командній роботі. Для інструкторів це дуже важливо, тому що рекрути на БЗВП (і не тільки) повинні бачити виключно командну гру колективу, а не різночитання де "я художник, я так бачу, а що там написано мені пофіг".
А ще наші викладачі і інструктори майже завжди "виносять" противника. І це трошки нервує наших противників, бо коли супротивник пара викладачів старших офіцерів 50+, тендітна дівчина, та кілька бійців від сержанта до майора, то це трошки викликає спочатку здивування, а потім пригнічує, коли дядьки виносять молодих "фахівців". А вправи дуже динамічні і виснажливі.
Ну і звісно, як прийнято в чоловічих колективах, коли міряються якимось піпєтками, ніхто не признає що програв, тому що проєбав, лінився, розжирів, потягнув ковдру на себе, не спланував і таке інше. Зазвичай розповіді про те що "це ваша ділянка, ви тут все знаєте".
Тому інколи, проходиться наносити візит чемності щоб попрацювати на чужій території. На незнайомій ділянці. Більша частина відео, якраз на чужій землі. Але результат той же. "а нашенька то краща" (с).
Але... Але остання група інструкторів, яка зайшла на допідготовку з інших центрів, в першу проходку винесла нашу групу.
І це реально круто. Звісно зібрались, відновили, але факт є факт. Отримали піздов на своїй ділянці. Просто люди відповідально підійшли до роботи, підготувались і виклались на 100%. І це реально круто і цьому раділи всі "переможені". Бо це така рідкість, що коли бачимо якісну і фахову роботу, радіємо більше ніж за себе.
А, і ще. Ми звичай піхотний центр Сухопутних військ. Ми готуємо піхоту. Не спецпризначенців, не якихось мега відбірних рексів. Це звичайна піхота, звичайних стрілецьких та механізованих підрозділів. Просто ми впевнені, що піхотинець для того щоб бути ефективним, повинен мати якісну підготовку.
І ще. Так, звичайно, в повному спорядженні і з високою динамікою, це вправа не для всіх. Ме не добиваємо здоров'я людей у яких проблеми. Підхід індивідуальний.
Але.. Знову це бісове але. Кожен боєць, навіть з хворими колінами та спиною, має знати як і що робити в будь яких ситуаціях. Тому, якщо для цієї вправи треба зняти бронік, та пройтись а не пробігтись, але знати як все це відбувається "на землі", ми це допускаємо. Головне щоб людина, яка колись опиниться в подібній ситуації, знала алгоритм правильних дій.
Це ж просто?
151НЦ. Ми і є стандарти НАТО.
https://youtu.be/dQgteZZ5og8
